Анотація
Обґрунтовано використання контексту у дослідженні поколінь як самостійного поняття, що описує соціальну реальність. Представлено багаторівневу систему методології соціокультурного аналізу психології взаємодії поколінь. Локалізовано соціальні контекстуальні феномени у фреймах соціокультурних взаємодій, які були зведені до трьох основних аспектів неієрархічних форм: фреймів часопростору, у якому відбуваються взаємодії поколінь; пережитих соціальних та культурних подій; соціокультурного (СК) дискурсу поколінь. Структурно показниками фрейму стилю часопростору визначено фактори соціально-психологічного простору суспільства, особливостей територіального поширення соціокультурного стилю і часу, у якому є стійким соціокультурний стиль життєдіяльності. Виокремлені фактори були зазначені межами – фреймами розгортання контексту поколінь. Запропоновано використовувати як виміри простору поколінь одиничні вектори: «довжину» – як соціально-історичні дії соціокультурного стилю, «висоту» – як силу соціокультурних змін; «ширину» – як територіальне охоплення соціокультурними змінами. Як координати відліку розгортання соціокультурного стилю використано соціальний та особистісний ряди подій. Третій виокремлений аспект контексту соціокультурного дискурсу поколінь представлено нестатичною, незавершеною діяльністю оформлення соціально-психологічних позицій, приналежних певному соціокультурному стилю часопростору. Соціокультурний дискурс визначено обґрунтованим знанням, яке, по-перше, виступає засобом регламентації меж нематеріальних капіталів/ресурсів доступного і можливого у перспективах пізнання реальності; по-друге, стає продуктом соціальних взаємодій поколінь у культурних і соціальних пошуках відповідності поколінних текстів структурам суспільної дійсності, по-третє, представляє живу мову поколінних повідомлень, яка є процесом не завершеним, таким, що і далі змінюється відповідно до подієвих впливів часопростору. Зазначено, що дискурсивний аспект контексту систематизує утворені значення і смисли часопростору, але не завершує їх оформлення, натомість виконує функцію їх просторової презентації. Запропоновано вважати термін контексту у сучасній категоріальній побудові важливим інструментарієм для пізнання дійсності і безпосередньо розуміння психології взаємодії поколінь
Ключові слова
контекст; фрейми; час і простір; соціальні та культурні події; соціокультурний дискурс
Посилання
Ð?. Т. КаÑавин, «ТекÑÑ‚, диÑкурÑ, контекÑÑ‚. Введение в Ñоциальную ÑпиÑтемологию Ñзыка. МоÑква, РоÑÑиÑ: Канон. 2008, 437 Ñ.
Г. Шиллинг, Складки на ткани пространства-времени. Эйнштейн, гравитационные волны и будущее астрономии. Москва, Россия: Альпина нон-фикшн. 2019, 423 с.
N. Fairclough, Critical Discourse Analysis. Boston, USA: Addison Wesley Publishing Company. 1995, 266 p.
N. Fielding, J. Fielding, Linking Data (Qualitative Research Methods) Sage Publications, Incorporated. Amazon Bestsellers Rank. 1986, 96 p.
I. Parker, Critical Discursive Psychology. Palgrave Macmillan. 2015, 303 p.
I. Parker, Qualitative Psychology: Introducing Radical Research. Publisher: Open University Press. 2004, 198 p.